Як стягнути аліменти з безробітного?


  1. 🪶 Яким чином визначається розмір аліментних виплат на дитину?
  2. 🪶 Якщо особа не працює офіційно та є безробітною як нараховуються аліменти?
  3. 🪶 Чи стягуються аліменти, якщо особа отримує допомогу по безробіттю?
  4. 🪶 Чи можна стягнути аліменти з будь-якого майна боржника? 
  5. 🪶 Які виконавець може накласти обмеження на боржника, якщо наявна заборгованість по сплаті аліментів?
  6. 🪶 Яка існує відповідальність за несплату аліментів?

Сімейним кодексом України передбачається обовʼязок батьків утримувати власних дітей до досягнення ними свого повноліття. Однак, на практиці досить часто так трапляється, що рідні батьки по різним причинам розривають шлюб і обовʼязок утримання зазвичай повноцінно виконує та особа, яка проживає разом із дитиною. А інший громадянин хоч може і підтримувати звʼязок з дитиною, проте в переважній більшості випадків не надає їй гідного матеріального забезпечення через неофіційне працевлаштування. В такому випадку і передбачений механізм стягнення аліментів на дитину з безробітних осіб. В чому і проявляється актуальність розгляду даної тематики на сьогодні. А тому у цій інформаційній статті ми поговоримо про те, яким чином можна стягнути аліментні виплати з безробітного громадянина за чинним українським законодавством.

Як стягнути аліменти з безробітного?

Яким чином визначається розмір аліментних виплат на дитину?

Громадянин, із числа батьків або інших законних представників, разом із яким проживає дитина має право звернутися до судових органів влади із позовом про стягнення аліментів або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: 

  • якщо одна дитина – однієї чверті;
  • якщо двоє дітей – однієї третини;
  • якщо троє або більше дітей – 50% офіційного заробітку платника аліментних виплат (однак в цьому випадку є виключення, не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку).

При визначенні розміру аліментів судовий орган влади обовʼязково повинен враховувати (ст. 182 СКУ):

  • поточний стан здоровʼя (як фізичного, так і психічного) та матеріальне становище дитини;
  • поточний стан здоровʼя (як фізичного, так і психічного) та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, чоловіка чи дружини, яких він зобовʼязаний утримувати відповідно до законодавства;
  • наявність рухомого та нерухомого майна у платника аліментів, грошових коштів, корпоративних прав тощо, що дають змогу сплачувати аліменти в установленій формі;
  • будь-які інші обставини та факти, що мають істотне значення по справі. 

Важливо! Розмір аліментів повинен бути достатнім для того, щоб дитина могла гармонійно розвиватися. Українське законодавство встановлює мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 

Після того як суд приймає рішення про стягнення аліментів із особи, то видається один із наступних документів: 

  • виконавчий лист; 
  • судовий наказ. 

Вони подаються до державних або приватних виконавців разом із заявою про відкриття виконавчого провадження і тільки тоді розпочинається вже фактична процедура стягнення аліментів з громадянина. 

Якщо особа не працює офіційно та є безробітною як нараховуються аліменти?

Положеннями ЗУ “Про виконавче провадження” передбачено, що державний чи приватний виконавець стягує з боржника аліментні виплати у розмірі, що визначений судовим органом влади, але не менше мінімального гарантованого розміру, що передбачений СКУ. 

Тобто чинним законодавством не встановлюється звільнення платника аліментних виплат від зобовʼязання щодо утримання дитини на підставі того, що особа втратила офіційну роботу та перебуває в статусі безробітного. 

А тому, якщо аліментні виплати не сплачуються громадянином за виконавчим документом, то в такому випадку державний чи приватний виконавець нараховує боржнику заборгованість по сплаті аліментів. 

Крім цього, ст. 195 СКУ передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Таким чином, якщо особа перебувала в статусі безробітного та не працювала на момент виникнення заборгованості по сплаті аліментів, то тоді щомісячна сума заборгованості визначається із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості його проживання. Дані положення також стосуються ФОП, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, а також громадян України, які мають заробіток у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, якщо в них виникла заборгованість по сплаті аліментів на дитину. 

Чи стягуються аліменти, якщо особа отримує допомогу по безробіттю?

Положеннями ст. 72 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачається, що на допомогу, яка виплачується в разі тимчасової непрацездатності або по безробіттю стягнення може відбуватися лише за рішенням судового органу влади про стягнення аліментних виплат.

Таким чином, якщо особа, що є боржником по сплаті аліментних виплат перебуває на обліку в центрі зайнятості та має статус безробітної, то з такої соціальної допомоги державний чи приватний виконавець має право стягувати аліменти. 

Чи можна стягнути аліменти з будь-якого майна боржника? 

Якщо в громадянина наявна заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці, то державний чи приватний виконавець вчиняє наступні дії, а саме:

  • формує повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;
  • звертає стягнення на майна боржника;
  • надсилає стягувачу розʼяснення у письмовому вигляді про право на звернення до органів Нацполіції із заявою про вчинення кримінального правопорушення з боку боржника, що полягає в ухиленні від сплати аліментних платежів (ст. 164 ККУ).

Із аналізу ст. 48 ЗУ “Про виконавче провадження” вбачається, що звернення стягнення на майно боржника означає накладення арешту, вилучення (списання грошових коштів з банківських рахунків) та примусова реалізація майна особи для погашення заборгованості по сплаті аліментів на відповідний рахунок державного чи приватного виконавця. 

Виконавець, коли робить звернення стягнення на майно боржника, то виносить постанову. 

Стягнення за виконавчими документами звертається першочергово на грошові кошти боржника, у тому числі й ті, що знаходяться на його банківських рахунках. На кошти боржника накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення в особи. 

Якщо у боржника відсутні грошові кошти для достатнього задоволення вимог стягувача по заборгованості із сплати аліментів, то стягнення невідкладно також звертається на інше майно, що знаходиться у приватній власності особи. Однак, також й існує майно на яке не може бути звернене стягнення, наприклад, предмети щоденного особистого вжитку (постільна білизна, засоби гігієни, посуд) або речі індивідуального користування (одяг, взуття), лікарські засоби, продукти харчування та багато іншого. 

Стягнення на майно боржника звертається в тому розмірі та обсязі, який є необхідним для повного погашення заборгованості по сплаті аліментів, а також понесених витрат виконавчого провадження (штрафів, що були накладені на боржника та основної винагороди приватного чи державного виконавця) та суми виконавчого збору. У випадках, коли боржник володіє майном на праві спільної часткової власності, то звернення відбувається на його частку у спільному майні. 

Важливо! Звернення стягнення не застосовується до єдиного житла боржника, а також земельної ділянки на якій це житло розташоване, у випадку, якщо сума стягнення за виконавчим провадженням не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати. У такій ситуації державний чи приватний виконавець повинен виконувати рішення судового органу влади за рахунок іншого наявного майна у боржника. 

Варто зазначити, для того, щоб виявити наявне майно у боржника приватний чи державний виконавець проводить обовʼязкову перевірку майнового стану особи у 10 денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження. Потім така перевірка здійснюється виконавцем не рідше одного разу на 2 тижні – щодо виявлення банківських рахунків та не менше одного разу на 3 місяці – щодо виявлення іншого рухомого та нерухомого майна боржника. 

Які виконавець може накласти обмеження на боржника, якщо наявна заборгованість по сплаті аліментів?

Якщо в громадянина наявна заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, то державний чи приватний виконавець може накласти такі обмеження на боржника, а саме:

  • обмежити право громадянина на виїзд за кордон;
  • обмежити право громадянина на керування автомобілями;
  • обмежити право громадянина у користуванні різними видами зброї (мисливської, охолощеної, пневматичної тощо);
  • обмежити право громадянина на полювання.

Важливо! Дані обмеження носять лише тимчасовий характер, а тому їх можна зняти тільки тоді, коли буде повністю погашена заборгованість по сплаті аліментних виплат.

Яка існує відповідальність за несплату аліментів?

Чинним українським законодавством передбачається 3 види відповідальності за несплату аліментів, а саме:

  • цивільна;
  • адміністративна (ст. 183-1 КУпАП);
  • кримінальна (ст. 164 ККУ). 

Цивільна відповідальність передбачає стягнення з боржника неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день їх прострочення і до повного погашення, або до дня ухвалення рішення судовим органом влади про стягнення пені. 

Адміністративна відповідальність настає тоді, коли у боржника виникла заборгованість по сплаті аліментних виплат за 6 місяців з моменту предʼявлення виконавчого документа до примусового виконання. Санкція статті передбачає покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 360 годин. 

Кримінальна відповідальність настає тоді, коли боржник злісно ухиляється від сплати аліментних зобовʼязань на дитину. Під злісним ухиленням слід розуміти тривалі та наполегливі дії особи, які спрямовані на безпосереднє та свідоме невиконання свого обовʼязку зі сплати аліментів шляхом приховування свого місця проживання, роботи, фактичного доходу (заробітку) чи інших грошових надходжень, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність від органів Нацполіції. Санкція статті передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 80 до 240 годин, або арешт від 3 до 6 місяців, або обмеження волі на строк від 2 до 3 років. 

Якщо у вас залишились питання щодо стягнення аліментів з безробітного громадянина, то в такому випадку слід звертатися до професійних адвокатів із Одеського центру сімейного права. Наші юристи зможуть проконсультувати клієнтів компанії на рахунок всіх питань, що будуть виникати під час майбутньої співпраці, адже ми маємо багаторічний досвід роботи у галузі сімейного права та знаємо як правильно вирішувати проблемні питання на практиці. Результат при зверненні гарантуємо. А тому не зволікайте та приходьте на консультацію саме до нас!

Задати питання
Запитання / відповіді
Другие статьи