Шлюбний договір

Що це таке?

Під шлюбним договором мається на увазі певну правову угоду для людей, котрі перебувають у шлюбних відносинах чи плануючими одружитися. Предметом регулювання виступають матеріальні права/обов’язки в період сімейного життя та/або при розлученні.

Важливо! Відповідно до чинного законодавства нашої країни за допомогою подібної домовленості сторони мають право врегулювати виключно майнові відносини. Ні про які права та зобов’язання особистого характеру йти не може (як між чоловіком і дружиною, так і між батьками та дітьми).

Серед головних плюсів такої угоди:

• внесення ясності у майнові відносини подружжя (наприклад, у питання власності на нерухомість та виплати боргів), як наслідок – усунення приводу для недомовок, тривоги, численних конфліктів;
• можливість позначити право на утримання одного з подружжя: як і під час сімейних відносин, так і після розлучення, як у вигляді періодичних виплат, так у вигляді разової компенсації;
• зведення до мінімуму ймовірності спору у разі поділу майна під час розлучення.

До уваги! В інтернеті зараз можна знайти чимало зразків шлюбних контрактів. Однак їх використання – це недоцільний і навіть потенційно загрожує неприємностями крок. Йдеться про складний юридичний документ, складанням якого має в індивідуальному порядку займатися адвокат зі спеціалізацією у галузі сімейного права. Щоб у майбутньому не виникало спокус оскаржити чи визнати такий договір недійсним, слід скласти його максимально якісно.

Наскільки це актуально зараз?

Колишній президент США Дональд Трамп у своїй книзі «Як стати багатим» писав: «Укладайте шлюбні контракти. Інакше можна легко втратити те, чого прагнув роками».

У Європі та США практика укладання подібних домовленостей поширена вже дуже давно і вважається нормою. В Україні можливість оформлення шлюбних контрактів було ініційовано 1992 року. Чинний Сімейний кодекс містить цілу главу, присвячену врегулюванню цього питання (це розділ 10). Проте Україна поки що не увійшла до держав, де Інститут шлюбного договору вкоренився.

Українці продовжують асоціювати такі контракти з проявом меркантильності у відносинах між двома людьми, які люблять. Згідно зі статистикою, в нашій країні щодня святкується близько 200 весіль та реєструється близько 100 розлучень. Хоча близько половини сімей розпадається, що потім спричиняє драматичні процеси по розподілу майна, шлюбні контракти укладають лише 1,8% сімейних пар.

Роз’яснення щодо переваг укладання таких домовленостей – це значний напрямок у ході підвищення правової грамотності серед українців.

Що можна написати?

Узагальнюючи зміст шлюбних контрактів, можна назвати такі складові:

Правовий режим майна:

– наявного до одруження;

– подарованого на весілля;

– одержаного з дня реєстрації одруження до укладення договору (коли угода укладається парою, яка вже перебуває в зареєстрованому офіційному шлюбі);

– яке з’явиться у майбутньому, під час сімейних стосунків.

Режим власності можна визначити, як всього майна, так частини. При цьому використовуються три режими власності:

– загальна спільна (цей режим передбачається згідно із законом, якщо шлюбний контракт не визначає інше);

– особиста приватна (роздільна): об’єкт має одного власника;

– загальна пайова (визначення часток здійснюється за домовленістю в будь-якому співвідношенні).

До уваги! За угодою між подружжям розподіл майна може суттєво відходити від стандарту 50/50 за Сімейним кодексом. Наприклад, можна визначити перелік речей та об’єктів, на які взагалі не поширяться право спільної власності. Або можна визначити співвідношення часток 30/70.

Право на утримання.

Мається на увазі аналог аліментних виплат для подружжя, але не обов’язково з прив’язкою до забезпечення дітей, наявності потреби у грошовій допомозі, непрацездатності, іншим об’єктивним факторам.

У шлюбному договорі позначається обсяг, умови, графіки виплат. У разі відмови сторони від свого зобов’язання щодо утримання подібні виплати можуть стягуватися через виконавчий напис нотаріуса.

До уваги! Договореність між подружжям може передбачати перспективу заміни змісту на разову компенсацію у вигляді грошової суми або переведення права власності на певний об’єкт нерухомості.

Наприклад, сторони домовляються, що якщо шлюб буде розірвано після трьох і більше років спільного життя, дружина зможе отримати від чоловіка одноразову грошову компенсацію.

Прядок користування житловими приміщеннями.

Йдеться про користування житлом, що належить одному з подружжя на правах особистої власності. Включно регламентується порядок звільнення житла після розлучення. Також допускається прописувати можливість проживання у житлі родичів (наприклад, батьків дружини чи чоловіка).

Крім цих складових, можна додавати пункти:

• про розподіл витрат на утримання дітей у разі розлучення (щодо визначення розміру аліментів);
• про використання спільного майна для забезпечення потреб дітей;
• про розподіл боргових зобов’язань;
• про покриття витрат на лікування, подорожі тощо.

Важливо! Майно, яке згадується у змісті контракту, слід зазначати конкретно. Наприклад – квартира за певною адресою чи частка у статутному капіталі.

Такий конкретизований підхід у майбутньому може вимагати внесення змін до домовленості між подружжям. Однак і ймовірність судових спорів, зумовлених можливістю двозначних трактувань, зводиться до мінімуму.

Чого не можна прописувати?

Шлюбний контракт не може містити умов та положень наступного характеру:

– суперечать закону, норм моралі;

– таких, які ставлять у вкрай невигідне матеріальне становище одну із сторін;

– про передачу нерухомості, авто (для цього обов’язково потрібно дарування або розділ, а потім проведення держ. реєстрації);

– що погіршують становище дітей порівняно з тим, що гарантується згідно із законом;

– що обмежують дієздатність та правоздатність, свободу пересування та право на здобуття освіти когось із подружжя.

До уваги! Як зазначалося вище, цей вид домовленості не передбачає врегулювання особистих (немайнових) відносин. Наприклад, не можна прописати зобов’язання проводити разом певну кількість годин на тиждень чи місяць, та передбачити за невиконання цієї умови санкції.

Хто має право укласти шлюбний договір?

Стаття 92 СК визначає лише дві категорії осіб, яким є таке право:

1. наречений з нареченою – особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу до органу РАГС;
2. чоловік із дружиною – особи, які перебувають у шлюбі в даний час.

Важливо! Суб’єкти, які мешкають у так званому цивільному шлюбі, такого права не мають.

До уваги! Законодавством передбачається можливість укладання подібної угоди перед набранням шлюбних відносин неповнолітніми особами (віком 14-18 років). Але оскільки такі суб’єкти не мають повної дієздатності, для оформлення контракту обов’язково потрібно нотаріально завірений дозвіл батьків/опікунів.

Що якщо один із подружжя – іноземець?

Якщо одна із сторін угоди – нерезидент України, необхідно дотримуватись положень статей 59 та 61 закону №2709-IV «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005. Подружжя має право вибрати право держави, в якій один має постійне місце проживання. У цьому важлива умова – місце перебування майна, що належить подружжю.

Якщо «marriage contract» оформляється за кордоном, і частково суперечить законодавству нашої країни, його можна використовувати лише в тій країні, де він полягав. Виходячи з накопиченої юридичної практики фахівців Одеського Центру Сімейного Права перед укладенням міжнаціонального шлюбу та відповідного шлюбного контракту необхідно ретельно проаналізувати законодавство країни резидентства іноземця, а також міжнародні угоди між Україною та цією країною про правову допомогу. «Сюрпризи» у подібних ситуаціях коштують надзвичайно дорого.

Коли шлюбний договір є дійсним?

Дотримуватися таких умов:

1. Документ складається обов’язково у письмовій формі у кількості трьох екземплярів.
2. Його має запевнити державний чи приватний нотаріус.

Важливо! Початок терміну дії договору може не збігатися з моментом його укладання:

– якщо угода укладається подружжям, то початок терміну дії – це дата нотаріального засвідчення документа;

– якщо домовленість укладають наречений із нареченою, то початок терміну дії – це дата весілля (реєстрація шлюбу).

p align=”justify”> Період, на який поширюється дія контракту, визначається сторонами в індивідуальному порядку. Цей термін може збігатися з моментом розлучення. Можна також визначити права/зобов’язання з окремими термінами дії.

Які документи знадобляться?

Укладання шлюбного договору здійснюється за умови надання нотаріусу наступної документації:

1. паспортів та ідентифікаційних кодів (ІПН);
2. довідки з відділу РАГС про подання заяви для реєстрації одруження/свідоцтва про шлюб (для подружжя);
3. оригіналів правовстановлюючих документів на майно, яким чоловік володіє до шлюбу та хоче закріпити за собою на правах особистої власності;
4. свідоцтва про народження дитини, якщо угодою врегулюються питання, що стосуються майнових прав/інтересів цієї дитини;
5. квитанції про сплату державного мита за нотаріальне посвідчення в установленому законом розмірі.

Важливо! Законодавством не передбачається можливості укладання шлюбного контракту через представника за дорученням.

Як змінити/розірвати/визнати недійсним шлюбний контракт?

Нормами чинного законодавства не допускається можливість відмови від шлюбного договору в односторонньому порядку. Поряд із цим, за наявності взаємного бажання подружжя така відмова можлива у будь-який момент. Для цього слід звернутися до нотаріуса та подати заяву відповідного змісту.

Змінити/розірвати/визнати недійсною цю угоду можна лише за рішенням суду. У разі принципи громадянського права кореспондуються з положеннями Сімейного кодексу.

Виходячи з аналізу судової практики, найчастіше зацікавлені особи звертаються до судів з позовами про визнання шлюбного договору недійсним, посилаючись на порушення їхніх прав та законних інтересів в умовах цієї угоди. Найчастіше використовуваний аргумент у своїй – наявність надзвичайно невигідного матеріального становища однієї зі сторін. Також нерідко позивачі посилаються на недотримання вимог закону щодо оформлення документа.

Внесення змін

Відповідно до ст.100 СК будь-які зміни до шлюбного контракту вносяться:

– за наявності згоди чоловіка та дружини;

– на підставі рішення суду після задоволення позовних вимог одного з подружжя.

Серед обґрунтування змін за позовом одного з подружжя:

– порушення інтересів дітей/ цього чоловіка;

– Захист прав непрацездатних повнолітніх дітей;

– Інші обставини, що мають важливе значення.

Важливо! Внесення змін обов’язково засвідчується нотаріусом.

Розірвання

Щоб розірвати шлюбний контракт через суд, слід довести:

– факт порушення суттєвих інтересів самого чоловіка чи дітей;

– надмірне обмеження майнових прав однієї із сторін;

– неможливість виконання умов домовленості (на підставі статті 607 Цивільного кодексу).

Визнання недійсним

Відповідно до положень ст.103 СК, недійсний контракт у тому випадку, якщо:

– не відповідає нормам чинного законодавства та прийнятим у суспільстві нормам моралі;

– складений із суттєвими порушеннями за формою;

– його умови значною мірою порушують майновий інтерес когось із подружжя, іншої особи/інших осіб.

До уваги! Найчастіше для визнання контракту недійсною зацікавлена ​​особа (позивач) посилається на надмірне обмеження її майнових прав. Наприклад, за умовами угоди, після розлучення дружина / чоловік не отримує зовсім ніякого майна. Поряд із цим, інша сторона отримує досить цінне майно (об’єкти нерухомості, кошти, авто).

У разі коректного складання та реєстрації, шлюбний договір – ефективний засіб запобігання майновим суперечкам між подружжям як протягом спільного сімейного життя, так і при розлученні. При цьому йдеться про складний з юридичного погляду документ, де значення має безліч нюансів. Щоб уникнути помилок, які можуть призвести до визнання документа недійсним або заперечення окремих умов, слід залучати для його розробки досвідченого адвоката.