- 🪶 Які юридичні підстави існують, щоб накласти арешт на персональний грошовий рахунок (картку) боржника?
- 🪶 Який правовий статус мають грошові кошти, що надходять громадянам як заробітна плата, пенсія чи інші соціальні виплати?
- 🪶 Які документи необхідні для скасування арешту з банківського рахунку, який має спеціальний режим використання?
- 🪶 Скільки часу виконавцю необхідно для скасування накладеного арешту?
- 🪶 Яка судова практика із накладення арешту державним чи приватним виконавцем?
У сфері фінансових відносин і правового регулювання між банками та громадянами України трапляються непоодинокі випадки, коли грошові кошти на рахунках певних осіб можуть потрапляти під арешт, при цьому обмежуючи до них фізичний доступ та їх використання. Один із типових прикладів виникнення такої ситуації стосується зарплатних та пенсійних рахунків громадян до яких може бути застосований такий примусовий захід як арешт щодо виконання судових рішень під час відкриття виконавчого провадження. Це пояснюється тим, що накладення арешту виконавцем на рахунок боржника є єдиною можливістю для кредитора для задоволення його вимог стосовно простроченої заборгованості. Проте чи завжди такі дії виконавців є законними? Звичайно, що це не так. В цьому і вбачається актуальність даної тематики на сьогодні. А тому у цій статті ми детально розглянемо як відповідно до українського законодавства скасувати арешт з пенсійних та зарплатних рахунків фізичних осіб боржників.
Які юридичні підстави існують, щоб накласти арешт на персональний грошовий рахунок (картку) боржника?
Під час відкриття виконавчого провадження головна мета, яку переслідує державний чи приватний виконавець – це вчасно та в повній мірі виконати вимоги, визначені у виконавчому документі.
Крім цього, нормативно-правові акти України наділяють виконавця повноваженнями, які дозволяють йому під часу процесу вимушеного стягнення боргу накладати арешт на грошові рахунки боржника. Дане юридичне положення передбачено у статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”.
Варто зазначити, що виконавець має право накласти арешт на картку боржника лише в тому випадку, якщо наявне судове рішення або виконавчий напис нотаріуса з яких вбачаються обставини про непогашення заборгованості боржником перед кредитором, наявність неоплачених штрафів або заборгованості по сплаті аліментів на дитину тощо.
Арешт коштів, які знаходяться на банківських рахунках може бути застосований у випадках, коли наявні такі документи:
- постанова виконавця про арешт грошових коштів на банківських рахунках;
- судове рішення про забезпечення позову;
- постанова слідчого судді під час розслідування кримінального провадження.
Якщо відсутні вищеперераховані документи, то фінансова установа не має права блокувати доступ особи до його рахунків.
Якщо ви бажаєте отримати інформацію про підстави блокування вашого рахунку, то в такому випадку можна звернутися безпосередньо до фінансової установи по телефону гарячої лінії або із відповідною письмовою заявою. Банк зобов’язаний надати вам реквізити документа відповідно до якого і відбулось накладення арешту на грошовий рахунок. Крім цього, таку інформацію можна отримати із використанням мобільного додатку “Дія”.
Який правовий статус мають грошові кошти, що надходять громадянам як заробітна плата, пенсія чи інші соціальні виплати?
Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші подібні соціальні виплати обов’язково є грошовими коштами, які мають відповідне цільове призначення.
В правовому полі, заробітна плата вважається майном особи, на захист якого спрямована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, принципи, які закріплені у статтях 3 і 43 Конституції України, а також положення статті 97 Кодексу законів про працю України.
Крім того, державному та приватному виконавцю заборонено накладати арешт на банківські рахунки боржників, які мають спеціальний режим використання (стаття 52 Закону України “Про виконавче провадження”). До спеціального режиму використання законодавець відносить рахунки юридичних осіб, основною діяльністю яких є безпосереднє виробництво або постачання електроенергії, гарячої та холодної води, опалення приміщень тощо.
Всі ці норми доповнюють одна одну, вказуючи на зобов’язання держави гарантувати та захищати право громадянина на вчасне отримання винагороди за працю.
Проте на практиці все працює трохи по іншому.
Це пояснюється тим, що хоч і право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, проте це не означає, що заборгованість по кредитним зобов’язанням не може бути погашена із заробітної плати, пенсії та інших соціальних виплат. Про що і говориться в статті 69 Закону України “Про виконавче провадження”, де зазначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, – до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Вони також надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Максимальний розмір таких утримань із заробітної плати або пенсії боржника є обмеженим до тих пір поки заборгованість не буде погашена повністю. Він не може перевищувати 20% від суми, яка залишається після сплати всіх необхідних податків та зборів. Водночас, у випадках аліментних зобов’язань цей розмір може сягати 50%.
В якому випадку дії виконавця стосовно накладення арешту на рахунки боржника вважаються законними засобами примусового впливу?
Варто зазначити, що процес стягнення майна боржника зазвичай відбувається із його грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках, а потім вже із рухомого та нерухомого майна (стаття 48 Закону України “Про виконавче провадження”).
Законодавство України не містить поняття “зарплатний” чи “пенсійний” рахунок боржника, а тому виконавець який виносить постанову про накладення арешту вважає будь-який його рахунок куди зараховуються грошові кошти звичайним поточним без спеціального режиму використання.
Якщо боржник відкрив рахунок у фінансовій установі лише для цільових платежів, то банк повинен повернути постанову про накладений арешт виконавцеві з поясненням причини її повернення. Після отримання письмових доказів від боржника щодо цільового призначення коштів на банківському рахунку, виконавець виносить постанову про зняття арешту з цього рахунку, оскільки останній вважатиметься як такий, що має спеціальний режим використання. Дані твердження прослідковуються у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 331/6440/21, де зазначено що саме банк повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться поточному чи із спеціальним режимом використання.
Отже, до отримання відповідних доказів про зарахування зарплати та пенсії на конкретний рахунок боржника, дії виконавця щодо арешту його рахунків є цілком правомірними.
Які документи необхідні для скасування арешту з банківського рахунку, який має спеціальний режим використання?
- Довідка від роботодавця, що містить банківські реквізити, на які здійснюється перерахування заробітної плати.
- Довідка від Пенсійного фонду, що містить банківські реквізити, на які перераховуються пенсійні виплати.
- Довідка від банку, яка підтверджує відкриття рахунку для виплат заробітної плати чи пенсії та відображає його реквізити.
З огляду на можливість зарахування на цей рахунок грошей із різним цільовим призначенням, тобто не тільки заробітної плати або пенсії, виконавець може також вимагати додаткові документи від боржника, а саме виписку з рахунку за весь період дії картки (від дати відкриття рахунку до моменту звернення). Ця виписка є важливою, оскільки дозволяє перевірити цільове призначення надходжень грошових коштів.
Якщо на картковий рахунок надходять кошти лише від роботодавця та немає інших надходжень від третіх осіб, то в такому випадку виконавець скасовує накладений арешт щодо банківських рахунків боржника на які останній отримує заробітну плату чи пенсійні виплати, а також повідомляє у письмову вигляді про це рішення фінансову установу.
Скільки часу виконавцю необхідно для скасування накладеного арешту?
Якщо рахунок має спеціальний режим використання грошових коштів (заробітна плата, пенсійні виплати), то виконавець скасовує накладений арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання останнім доказів підтвердження наявного спеціального рахунку у боржника (стаття 59 Закону України “Про виконавче провадження”).
Яка судова практика із накладення арешту державним чи приватним виконавцем?
В постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 331/6440/21 суд зазначив, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на грошові кошти боржника у національній та іноземній валютах, у тому числі й на ті, що знаходяться на банківських рахунках боржника у фінансових установах. Проте у випадках, якщо виконавець наклав арешт на такі кошти боржника, а останній не виконує навмисно судове рішення та постанову виконавця і відкриває нові рахунки у фінансових установах, то тоді виконавець повідомляє правоохоронні органи про те, що вбачаються підстави із матеріалів такого провадження для притягнення боржника до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 340/3042/19 зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов’язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Тобто саме перевірка таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби, оскільки без її здійснення виконавець може нашкодити своїми діями боржнику, а саме позбавити його права на соціальний захист або своєчасне отримання ним заробітної плати, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений ст. 2 Законом України «Про виконавче провадження».
Підсумувавши вищевикладене, можна сказати, що правомірність накладення арешту виконавця на рахунки боржника потрібно завжди перевіряти, оскільки це допоможе захистити ваші права щодо своєчасного отримання заробітної плати та пенсійних виплат.
Якщо ж все таки ви вважаєте, що виконавець наклав арешт незаконно, то в такому випадку звертайтесь до кваліфікованих юристів – Одеського центру Сімейного права. Наша команда завжди готова надати вам юридичну консультацію та допомогу у вирішенні подібних питань, оскільки ми розуміємось на їх специфіці. Ми гарантуємо вам професійний підхід, конфіденційність та результативність у досягненні ваших цілей. Звертайтесь!