- 🪶 Які особливості оформлення спадщини в Україні?
- 🪶 Які документи потрібні для прийняття спадщини за кордоном?
- 🪶 Як прийняти спадщину, перебуваючи за кордоном?
Спадкові відносини завжди відігравали значну роль в житті кожної людини, адже рано чи пізно громадяни зіштовхуються із питаннями щодо оформлення спадщини після смерті спадкодавця. Крім цього, в звʼязку з активними бойовими діями на території України та введенням воєнного стану велика кількість українців виїхала за кордон на тимчасове місце проживання. І на сьогодні виникає нова проблематика в сфері спадкових відносин, а саме чи можна оформити спадщину в Україні, якщо особа перебуває за кордоном та немає можливості зʼявитися особисто до нотаріуса? В чому і наявна актуальність розгляду даної тематики. А тому у цій статті ми спробуємо надати всі відповіді на питання щодо процесу оформлення спадкових відносин, якщо громадяни перебувають за межами території України.
Які особливості оформлення спадщини в Україні?
Положення Цивільного кодексу України передбачають, що за загальним правилом спадкоємець, який виражає своє волевиявлення на прийняття спадщини повинен подати відповідну заяву про її прийняття. Така заява подається за місцем відкриття спадщини до нотаріуса або уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування в сільських населених пунктах (ч.1 ст. 1269 ЦКУ).
Крім цього, заява від спадкоємця повинна бути ним подана особисто (ч.2 ст. 1269 ЦКУ).
Зверніть увагу! Багато хто вважає, що заява про прийняття спадщини може бути написана та подана законним представником спадкоємця, який діє на підставі довіреності, оскільки така практика досить розповсюджена в країнах Європи. Однак, невиконання формальної вимоги закону про особисту подачу заяви на практиці, найчастіше зумовлює той факт, що вона буде вважатися неподаною спадкоємцем, і як наслідок, призводить до пропуску строку для прийняття спадщини.
Термін протягом якого спадкоємець має право реалізувати своє волевиявлення на прийняття спадщини складає 6 місяців з моменту відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦКУ).
На підставі отриманої першої заяви від спадкоємців нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та відкриває спадщину (ч.1, 2 ст.1221 ЦКУ).
Які документи потрібні для прийняття спадщини за кордоном?
Типовим переліком документів для прийняття спадщини є:
- заява про прийняття спадщини;
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документ, про місце реєстрації померлого спадкодавця, а також перелік осіб із ким громадянин проживав на момент своєї смерті;
- документи, що підтверджують право володіння, користування та розпорядження на майно померлого;
- копія паспорта громадянина України та РНОКПП;
- квитанція про сплату послуг нотаріуса і державного мита за відкриття спадкової справи;
- документи, що підтверджують родинні звʼязки спадкоємців із померлим спадкодавцем.
Як прийняти спадщину, перебуваючи за кордоном?
Із аналізу положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вбачається, якщо спадкоємці перебувають за кордоном на тимчасовому або постійному місці проживання та не можуть зʼявитися особисто для того, щоб прийняти спадщину, вони мають право подати заяву про прийняття спадщини засобами поштового звʼязку протягом 6 місячного терміну з моменту відкриття спадщини.
Крім цього, залежно від наявності міжнародних договорів між країною перебування та Україною може знадобитися проставлення апостилю на такій заяві.
Апостиль – спеціальний штамп або напис, з допомогою якого проводиться засвідчення дійсності підписів осіб, їх статусу та нанесених печаток. Таким чином, наявність цього штампу на офіційних документах робить їх чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції.
Зверніть увагу! Заява про прийняття спадщини вважається своєчасно надісланою тільки тоді, коли вона була відправлена засобами поштового звʼязку до кінця спливу шестимісячного терміну для прийняття спадщини, а також на ній наявний справжній підпис громадянина, який повинен бути обовʼязково засвідчений нотаріально. Нотаріус зобовʼязаний прийняти таку заяву, завести спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надіслати лист спадкоємцю, в якому пропонується відправити заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
До того ж, варто зазначити, що за кордоном нотаріальні дії вчиняють також консульські установи та дипломатичні представництва України. А тому, якщо спадкоємець хоче прийняти спадщину за кордоном він має право подати заяву до працівників консульської установи чи дипломатичного представництва, що знаходяться в іноземній країні. Заява повинна подаватися особисто, оскільки в такому випадку консул перевіряє особу спадкоємця та встановлює справжність його підпису на документі, про що робить відмітку на заяві і вказує: найменування документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, найменування установи, яка видала документ, рік народження спадкоємця тощо.
Після того як спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу, він знаходить довірену особу – юриста, адвоката або будь-якого іншого законного представника та оформлює на нього довіреність, щоб останній зміг представляти його інтереси.
Такий представник займається збором всіх необхідних документів для оформлення спадщини в Україні, подає їх безпосередньо нотаріусу, а також вчиняє інші юридично значущі діяння для захисту інтересів свого підопічного.
Якщо у вас залишились будь-які питання щодо оформлення спадщини в Україні, то в такому випадку обовʼязково звертайтесь до надійних фахівців із Одеського центру сімейного права. Наша команда надасть вам всі необхідні відповіді та розʼяснення щодо оформлення спадкових відносин в Україні в дистанційному форматі, оскільки ми володіємо ґрунтовними знаннями та багаторічним досвідом роботи у різних галузях права. Результат при зверненні гарантований. Звертайтесь!
ЧУМАЧЕНКО СВЯТОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ