Чи варто судитися у період воєнного стану?

1. 🪶 Зміна територіальної підсудності судових справ
2. 🪶 Чи відкладають суди розгляд справ?
3. 🪶 Діджиталізація правосуддя
4. 🪶 Проведення судових засідань дистанційно: плюси та мінуси

На якийсь час після початку повномасштабного збройного вторгнення РФ в Україну життєдіяльність у багатьох сферах практично зупинилася. Однак із цього стану досить швидко вдалося вийти. Якщо говорити про українські суди, то вже у квітні вони активно працювали, а через пару місяців кількість справ, що розглядаються, практично досягла довоєнного рівня. Зокрема, Верховний Суд зараз розглядає приблизно 1000 судових справ щотижня.

Команда фахівців Одеського Центру Сімейного Права проаналізувала основні зміни, які відбулися у функціонуванні судової системи у зв’язку з війною. Ми вважаємо, що їх слід враховувати, готуючись до захисту своїх прав та інтересів через суд як позивач, відповідач або інший учасник процесу. При цьому відкладати судовий розгляд, чи то з цивільного спору, чи кримінальне провадження, чи вирішення питання у сфері господарських правовідносин не має сенсу без серйозних на те підстав.

Зміна територіальної підсудності судових справ

Безперебійність функціонування судової системи була свого часу забезпечена внесенням до законодавства відповідних змін, передусім йдеться про зміну територіальної підсудності судових справ у таких випадках:

• якщо область перебуває у зоні бойових дій;
• якщо приміщення суду зруйновано внаслідок російської агресії;
• якщо територія потрапила під тимчасову окупацію.

Важливо! Коли виникає потреба в поданні позову, необхідно правильно визначити, до якого суду звертатися. На сайті Верховного Суду знаходиться карта, що постійно оновлюється, і перелік судів, територіальна підсудність яких була змінена. Також на цій сторінці можна знайти актуальні розпорядження ВС про зміну та відновлення територіальної підсудності.

При цьому відновлення підсудності не є автоматично обґрунтуванням для повернення справи, коли вже розпочався розгляд іншим судом. Наприклад, якщо справу починає розглядати той районний суд, який призначено внаслідок зміни підсудності, то найчастіше доводить її до кінця.

Чи відкладають суди розгляд справ?

Одразу після того як запровадили воєнний стан, Рада суддів України ухвалила рекомендації від 02.03.2022. Серед іншого, суддям давалася порада наскільки можна відкладати розгляд справ крім невідкладних. Приклади невідкладних розглядів – це ухвалення рішення про взяття під варту, продовження терміну тримання під вартою тощо.

Інші справи тоді в переважній більшості випадків рекомендувалося знімати з розгляду. Аргументи були такими:

• багато учасників судового процесу не мали можливості прибути на слухання;
• проведення слухань було пов’язане з небезпекою для життя учасників процесу та суддів;
• деякі учасники процесу вступили до лав ЗСУ, до підрозділів територіальної оборони або працювали на об’єктах критичної інфраструктури.

За подібних обставин учасники процесу не могли подати заяву про відкладення розгляду справи або використання режиму відеоконференції. Тому вирішення таких питань перекладалося безпосередньо на суд.

Що зараз? Суди повернулися до нормальної роботи. Розгляд справ відкладається лише в окремих випадках. Більше того, суди продовжують розглядати так звані «довоєнні справи» – йдеться про розгляди, які були ініційовані до війни.

Діджиталізація правосуддя

Ще в період пандемії коронавірусу Україна суттєво просунулась на шляху впровадження інформаційних технологій у судову систему. Коли почалася війна, навіть за умов постійної загрози обстрілів, а також масового переміщення громадян і підприємств у безпечні місця, реалізація права на доступ до правосуддя багато в чому підтримувалася завдяки використанню цифрових інструментів.

До відома! У період після запровадження воєнного стану активно використовуються додаткові засоби повідомлення та комунікації про судові засідання, хід розгляду справ та винесені судові рішення. Понад те, можливість використання таких коштів закріплюється на законодавчому рівні.

Наприклад, 27 серпня 2022 року парламентом було прийнято закон №2461-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, в якому визначаються додаткові способи інформування про судові справи в умовах воєнного стану. Серед них – можливість інформування учасників процесу про те, коли буде судове засідання через додаток «Дія». При цьому надсилання повідомлень у такий спосіб не скасовує обов’язковості надсилати повідомлення про судові засідання передбаченими раніше способами.

З іншого боку, за допомогою цифрових засобів як суд може взаємодіяти з учасниками процесу, так і навпаки. Сьогодні альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами у паперовій формі є звернення в електронній формі через систему «Електронний суд». Більше того, особа має право звернутися до суду через офіційну електронну адресу суду – електронною поштою з використанням електронного кваліфікованого підпису.

Важливо!Звернення особи до суду в електронній формі має кваліфікуватися як безпосереднє звернення, яке нічим не відрізняється від звернення через канцелярію чи традиційні засоби поштового зв’язку. Якщо умови подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги, клопотань тощо в електронній формі дотримано, причини для неприйняття таких документів до розгляду відсутні.

Проведення судових засідань дистанційно: плюси та мінуси

У перші місяці війни, коли значною мірою відчувався дефіцит палива, а транспортне сполучення між багатьма населеними пунктами було відсутнє – отже, учасники процесу не могли дістатися суду, справжньою знахідкою стала можливість використання режиму відеоконференції. Якщо раніше суд приймав рішення про здійснення дистанційного судочинства лише за клопотанням сторони, то з квітня 2022 року він може це зробити за власною ініціативою. При цьому, якщо учасник процесу заперечує, суд виносить додаткове мотивоване рішення.

Серед основних засобів для участі сторін у суді дистанційно:

• комунікаційна платформа EASYCON – дозволяє налагодити захищений відеоконференцзв’язок із судом, участь у судових засіданнях чи відеоприйомі без встановлення додаткових програм;
• єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – підтримує режим віддаленої участі сторін у засіданні, а також дає можливість здійснювати аудіо/відеофіксацію засідання (записи потім зберігаються в базі);
• система TrueConf – добре показала себе при забезпеченні відеоконференцзв’язку у кримінальних провадженнях.

Вищезгадані можливості – це безперечні плюси, що сприяють забезпеченню роботи судів в Україні в умовах воєнного стану. Однак дистанційне судочинство має і свої слабкі сторони:

• система “Електронний суд” іноді зависає, що створює для користувачів дискомфорт;
• сторони нерідко скаржаться на низьку якість звуку, виникнення перешкод, що заважає належним чином висловити свої докази чи заперечення, а також чути інших учасників, ставити запитання тощо;
• не всі учасники судових процесів мають у своєму розпорядженні базові умови для відеоконференції – відсутній доступ до ПК та/або підключення до інтернету (наприклад, на прифронтових територіях) або WI-FI, безпека даних під питанням, мають місце проблеми з вебкамерами, мікрофонами тощо;
• певні проблеми виникають щодо електронних доказів.

Отже, українська система правосуддя активно функціонує у більшості регіонів. За продуктивністю робота судів на тому ж рівні, що й до війни. Серед змін, які слід враховувати тим, хто збирається позиватися – зміна територіальної підсудності, ширші можливості для відновлення процесуальних строків, використання дистанційного судочинства та деякі інші моменти.