Які важелі впливу на неплатників аліментів? Яке покарання на них чекає, якщо утримувати своїх дітей вони свідомо не хочуть і всіляко ухиляються від батьківського обов’язку?
Законодавець передбачив, що у разі наявності заборгованості за аліментами, до боржника застосовуються штрафні санкції. У цій статті розповімо про те, що покарання може мати більш суворий характер.
Чим передбачено?
Кримінальний кодекс України визначив, що до відповідальності притягуються особи, які:
- злісно ухиляються від сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
- злісно ухиляються від утримання неповнолітніх/непрацездатних дітей.
*Якщо у першому випадку обов’язковою умовою є наявність рішення суду про стягнення аліментів, то у другому достатньо відсутності забезпечення дітей необхідними речами (їжею, одягом тощо)
Що означає злісне?
Поняття оцінне, але ключове. Саме злісні неплатники підлягають кримінальному переслідуванню. Звідси випливає, що в діях особи-боржника за аліментами присутній намір, який спрямований на те, щоб позбавити одержувача аліментів виплат, або залишити без утримання неповнолітніх дітей.
Аліментник приховує свої доходи, не повідомляє до виконавчої служби про те, що змінив місце роботи, відкрито заявляє про те, що не збирається платити аліменти? У результаті є заборгованість, що перевищує суму тримісячних платежів? Це свідчить про те, що у його діях простежуються ознаки злочину, передбаченого частиною 1 ст.164 КК України.
Якщо ж боржник вже має судимість за несплату аліментів, справа щодо нього відкривається за частиною 2 цієї статті, яка передбачає більш суворе покарання.
Як притягти боржника до відповідальності?
Боржник раніше не судимий.
Перше, що потрібно зробити – визначити, чи справді у діях платника аліментів є склад злочину (злісний намір, наявність заборгованості з платежів на дітей). Бажано, щоб у наявності були відповідні документи.
Далі – подання заяви до поліції. Справа за ч.1 ст.164 КК України може бути порушена лише за заявою потерпілої сторони (отримувача аліментів). Заява подається до відділення поліції за місцем проживання боржника.
Досудове розслідування – наступна стадія, під час якої слідчий збирає докази провини аліментника, має допитати заявника та інших осіб, вивчити матеріали виконавчого провадження.
Передача справи до суду. Зазначимо, що справа може бути припинена через примирення сторін. У такому разі слідчий готує угоду про примирення сторін, яку затверджує суд. У такій угоді сторони можуть прописати, як відбувається відшкодування збитків, завданих боржником одержувачу аліментів.
Якщо ж потерпілий та обвинувачений не дійшли згоди – справа подається до суду з обвинувальним висновком, розглядається судом та виноситься вирок.
Розгляд справ щодо осіб, які мають судимість, відбувається дещо по-іншому і виключає можливість підписання угоди про примирення.
Яке покарання загрожує злісному неплатнику?
Залежно від обставин, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність, суд призначає одне з таких покарань.
- Штраф у сумі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700/3400 грн.
- громадські роботи терміном від 80 до 12 годин (відпрацьовує засуджений у вільний від роботи/навчання час). Якщо боржник особа з інвалідністю 1,2 групи досягла пенсійного віку, є військовослужбовцем – громадські роботи до нього не застосовуються, як і до вагітних жінок-боржниць.
- виправні роботи терміном до 1 року (виконується за місцем роботи засудженого. З його зарплати утримується 10-20%, розмір визначається вироком). У ст.57 кримінального кодексу зазначено перелік осіб, яких виправні роботи не застосовуються.
- обмеження волі терміном до 2 років. (Ізоляція від суспільства не відбувається, але засуджений залучається до праці). Як і громадські роботи, обмеження волі не застосовується до певного переліку осіб, до яких також віднесені неповнолітні та жінки, які мають дітей віком до 14 років.
Які вигоди для одержувача аліментів у кримінальній відповідальності боржника?
Таке питання іноді ставлять стягувачі, і важливо, щоб вони розуміли таке. Кримінальне покарання є механізмом впливу держави на неплатника аліментів. В ідеалі воно має не лише покарати порушника за вчинений проступок, а й сприяти виправленню винного, запобігати вчиненню злочинів не лише ним, а й іншими особами.
Якщо говорити про штраф як міру покарання, то в даному випадку він стягується на користь держави, тим самим стягувач аліментів ніяк не покращує свій матеріальний стан. Тоді як штрафи за несплату аліментів (наявність боргу), передбачені законом України «Про виконавче провадження», перераховуються на користь одержувача виплат.
Коли порушується кримінальна справа, не тільки злісний неплатник аліментів піддається допитам, у поліцію викликається також і заявник, і ці виклики не поодинокі.
Так, кримінальне покарання лякає боржників більше, ніж зауваження державного виконавця, але одержувач аліментів також має розуміти, що його звичайний спосіб життя буде порушено процедурою розслідування справи.
Кримінальна відповідальність покликана обмежити правничий та свободи засудженого, який, своєю чергою, хоче користуватися ними сповна.
Укладаючи угоду про примирення сторін, потерпілий йде назустріч боржнику, а той має забезпечити матеріальні гарантії – виплатити борг, не перешкоджати виконанню рішення суду щодо аліментів тощо.
Якщо потерпілий вестиме справу разом із адвокатом, ймовірність отримати матеріальні вигоди зростає в рази. Тому перш ніж ініціювати відкриття кримінальної справи – отримайте консультацію адвоката та виробіть правильну стратегію. Це допоможе досягти бажаного результату з найменшими втратами.