Коли розпадається шлюб, передній план спочатку виходять емоційні моменти: стрес, переживання, біль від розставання з близьким людиною. Але пізніше актуальним стає вирішення раціональних питань, насамперед – поділ спільно нажитого майна.
Переважно такий розділ провадиться в рамках одного шлюборозлучного судового процесу або через подання окремого позову відразу після отримання рішення суду про розлучення. Поряд із цим, можлива ситуація значної відстрочки моменту поділу спільного майна. Наприклад, чоловік іде, залишаючи квартиру, авто та інше дороге майно дружині з дітьми. Проходить кілька років, протягом яких колишня дружина користується цим. Але настає момент, коли в екс-чоловіка настають матеріальні труднощі, і він вирішує претендувати на частину спільно нажитого майна.
Які перспективи таких справ? Чому дуже важливий момент тут – термін позовної давності? Фахівці Одеського Центру Сімейного Права готові розповісти про це у подробицях. Водночас такий загальний огляд корисний для ознайомлювальних цілей, але не для вирішення конкретної проблеми. Індивідуальні особливості кожного випадку слід розбирати окремо з юридичного погляду. Тому, за необхідності, запрошуємо вас на консультацію, а потім – і для надання подальшої правової допомоги.
Поняття та тривалість позовної давності
Правове поняття «позовна давність» міститься у ст.256 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Мається на увазі час, протягом якого суб’єкт має право звернутися до судової інстанції з метою захисту інтересів.
Тривалість строку позовної давності щодо позовів про поділ майна подружжя визначається у ст.72 Сімейного кодексу України (СКУ). Тут необхідно звернути увагу на такі моменти:
- Коли подружжя перебуває у шлюбних правовідносинах (офіційно не розлучені), позовна давність щодо поділу майна не застосовується .
До відома! Згідно зі ст.69 СКУ, дружина/чоловік має право розділити нажите спільно майно незалежно від розірвання шлюбу. Тобто подати відповідний позов, можна не розриваючи сімейних стосунків.
- Якщо вимога поділу майна заявлено, коли шлюб вже розірвано, позовна давність становить три роки .
Йдеться про загальну позовну давність, що регламентується ст.257 ЦКУ.
Принципово важливий аспект – точка відліку перебігу позовної давності. Розглянемо це питання далі.
Відлік строку позовної давності
Хоча допустимий період подання позову про поділ майна розлученого подружжя обмежений трьома роками, його відлік ведеться не від дати розлучення. Стаття 72 СКУ містить таку норму: «Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався/ міг дізнатися про порушення права власності».
Про що йде мова?
- факт припинення шлюбних правовідносин не свідчить про порушення права власності одного з подружжя;
- під «порушенням права» слід розуміти суперечку між розлученим подружжям стосовно майна у спільній власності;
- точка відліку позовної давності – це момент виникнення спору.
До відома! Приклади «порушення права» – відчуження (продаж, дарування) майна, вчинення перешкод для користування (не допуск до спільного житла).
Повернемося до прикладу, який згадувався на початку статті. Чоловік після розлучення пішов, залишивши майно дружині добровільно без примусу та конфліктів. Причин відраховувати термін давності не від дати розлучення, а з іншого моменту, немає. Однак це лише поверхове бачення ситуації.
За будь-яких обставин слід отримати консультацію досвідченого адвоката із сімейного права. Вирішальну роль можуть зіграти незначні на перший погляд нюанси. Судовий (позовний) порядок вирішення питання відкриває низку перспектив, хоч і пов’язаний із чималою кількістю складнощів.
Правозастосовна практика
Немотивований пропуск строку позовної давності – підстава відмови у задоволенні позову про розподіл майна розлученого подружжя. За відсутності інших кваліфікуючих обставин судова практика з цієї категорії справ є більш-менш однозначною.
Поряд із цим, важливо врахувати такі фактори:
- позивач вправі звернеться до суду навіть у разі закінчення трирічної позовної давності;
- судами приймаються та розглядаються такі позови;
- позовна давність судами самостійно не застосовується, обґрунтування її застосування – це заява відповідача;
- за відсутності такої заяви суд розглядає справу про розподіл майна у звичайному порядку, не враховуючи таку обставину, як пропуск строку позовної давності.
Отже, продовжуючи аналіз ситуації на прикладі, колишній чоловік має шанс на отримання своєї частини майна у разі, якщо його екс-дружина не попросить суду про застосування позовної давності.
Правова позиція у суді
Поборотися за свою частину майна після розлучення можна навіть у тому випадку, коли відповідач заявив про перепустку позовної давності. Хороший адвокат знайде зачіпки, які допоможуть обґрунтувати позицію позивача.
Наприклад, можна виділити такі вдалі стратегії за таких обставин:
- Зупинення/переривання терміну позовної давности.
Законодавством передбачається кілька обставин, за яких відлік строку позовної давності тимчасово зупиняється чи переривається.
- Доказ поважності причин пропуску позовної давності.
Подібні причини вказані у ЦКУ та інших нормативних актах, які регулюють цивільні правовідносини. Якщо судом така аргументація буде вважати прийнятною, поділ майна може бути здійснений поза термінами давності.
Важливо! Для відновлення пропущеного терміну необхідно правильно оформити та подати до суду відповідне клопотання.
- Доказ наявності спору між дружиною та чоловіком у межах трирічного строку позовної давності.
Позивачем обґрунтовується той факт, що він дізнався про порушення своїх прав після розірвання шлюбу, але не більше трьох років. Як докази наявності спору використовуються показання свідків, документальні підтвердження.
До відома! У подібних ситуаціях найчастіше йдеться про те, що особа, на яку оформлені документи, що встановлюють право на майно, перешкоджає своєму колишньому чоловікові (чоловікові або дружині) користуватися даним майном. Наприклад, колишній чоловік не може потрапити до загальної квартири внаслідок заміни замків без його відома.
- Акцент на тому, що спірне майно – це сумісна власність.
Відповідно до ст.68, «розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу» .
Очевидна порада: з поділом майна після процесу розлучення не варто затягувати. Термін, відведений законом цієї процедури, обмежений. У разі пропуску цього періоду шанси отримання частини майна істотно знижуються.
Крім цього, серед причин для невідкладного поділу майна:
- угоди з таким майном можуть бути оскаржені у будь-який (самий невідповідний) момент;
- об’єкти/речі можуть стати непридатними (наприклад, авто може потрапити в ДТП);
- з часом вартість багатьох речей/ предметів знижується внаслідок їхнього старіння/руйнування;
- губиться доказова база, яку потенційно можна використовувати у суді.
Якщо розірвання шлюбу сталося багато років тому, а майно не поділили, то право на нього можна втратити безповоротно.
Поряд із цим, у багатьох випадках підсумки суперечки неоднозначні, і за своє майно можна поборотися. Ефективними помічниками готові стати адвокати та юристи Одеського Центру Сімейного Права. Вже на першій консультації будуть об’єктивно та всебічно оцінені шанси, а рішення про те, починати чи не розпочинати судову суперечку, приймає клієнт.
