Олександр звернувся до нашого Центру у січні 2015 року за порадою своєї знайомої.
Він стверджував, що після розлучення зі своєю дружиною, яке відбулося двома роками раніше, він проживає у своєму будинку з двома дітьми та самостійно займається їх вихованням.
Мати дітей налагоджує своє особисте життя і лише періодично бере участь у житті дітей – приблизно раз на тиждень гуляє з молодшою дочкою в парку, а зі старшою донькою проводить часу набагато менше, тому що їхні стосунки були дуже поганими.
Останнім часом у Олександра виникли суперечки з колишньою дружиною щодо визначення місця проживання молодшої дочки. Мати стверджувала, що вона має повне право забрати дитину до себе, хоча забезпечити дитині нормальні умови для життя вона не змогла б. До того ж вона полягала в серйозних стосунках з іншим чоловіком і перебувала на шостому місяці вагітності.
Для запобігання спробі самовільної зміни місця проживання дитини ми звернулися до Малинівський районний суд м. Одеси з позовом, у якому просили визначити місце проживання дитини разом із батьком.
Під час судочинства мати дитини зрозуміла, що для дитини буде краще, якщо вона залишиться проживати за своєю постійною адресою, і між сторонами у справі було укладено мирову угоду.
Справа Вероніки Петрової – поділ майна подружжя, набутого в “цивільному шлюбі”
Вероніка звернулася до юристів Центру на початку 2014 року із такою проблемою: протягом 2005-2011 років вона проживала у цивільному шлюбі з громадянином Молдови, який постійно проживав в Одесі та займався бізнесом, пов’язаним із відомим ринком “7 км”.
За роки спільного життя подружжя придбало багато майна: починаючи від двох автомобілів елітних марок, закінчуючи дорогою комерційною нерухомістю в історичному центрі міста.
Після визначення всього переліку майна, витребування відповідних документів від приватних нотаріусів, Реєстраційної служби та ДАІ було прийнято рішення звертатися з позовом до суду.
Провідним юристом оперативно наклали арешт на все майно відповідача, що дозволило попередити безконтрольну реалізацію цього майна для уникнення справедливого поділу.
Знаючи складність процесу доведення за такою категорією справ, і маючи успішний досвід, юрист Центру подбав про забезпечення доказової бази. Було зібрано серйозні докази: документи з Прикордонної служби про спільне перетин кордону, роздруківку броні готелів, довідки про спільне проживання, кредитні та фінансові документи, спільні фотографії.
Незважаючи на суттєвий фінансовий ресурс відповідача, який він активно застосовував, підкуп суддів та інші прояви нечесної боротьби нам за допомогою надання резонансу цій справі вдалося отримати рішення колегії апеляційного суду Одеської області про задоволення позовних вимог, яким було скасовано незаконне рішення судді Приморського районного. суду м. Одеси про відмову в позовних вимогах
Станом на сьогодні справа перебуває на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України.
Справа Катерини Адамової – суперечка про визначення місця проживання дитини
До нашого Центру звернулася Катерина Адамова. Катерина зіткнулася з наступною проблемою: її колишній чоловік-іноземець домігся рішення суду міста Хольбек (Данія), згідно з яким виняткові батьківські права щодо їхньої спільної дочки Софії надавалися лише батькові. Іншими словами, за рішенням датського суду, дитину необхідно було відібрати у матері та передати на виховання батькові до Данії.
На користь батька дитини до Київського районного суду м. Одеси звернулося Міністерство юстиції України, яке повністю розділило позицію громадянина Данії та виступало в суді проти нас.
Міністерство юстиції просило український суд визнати рішення датського суду та передати виняткові батьківські права батькові.
Крім Міністерства юстиції України, інтереси данця захищала команда адвокатів відомої київської юридичної фірми.
Інтереси Катерини та Софії захищали адвокати Одеського центру сімейного права. Керівником групи захисників виступив адвокат Тищенка Станіслав Юрійович.
Суддя Київського районного суду м. Одеси прийняла бік Катерини та адвоката Станіслава Тищенка, відмовила у задоволенні клопотання Міністерства юстиції, тим самим залишила дитину з матір’ю.
Судова колегія апеляційного суду Одеської області, розглянувши скаргу київських адвокатів данця, вирішила її відхилити та підтвердила законність рішення суду першої інстанції.
Таким чином, ми заручилися підтримкою одеських судів та громадськості.
Адвокати іноземця звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (м. Київ) з вимогою скасувати попередні рішення у справі та визнати рішення суду м. Хольбека.
Позиція датчанина та його захисників зводилася до того, що дитина незаконно проживає з матір’ю та має негайно, згідно з рішенням іноземного суду, бути передана на проживання батькові.
Проте судді Вищого спецсуду погодити з доводами наших адвокатів та відхилили касаційну скаргу данця.
Таким чином, ми виграли одну із найскладніших сімейних справ в Україні.
Більш детально
1. Сюжет на телеканалі “АТВ” від 7 березня 2013 року.
2. Сюжет на телеканалі “АТВ” від 27 березня 2013 року.
3. Сюжет на телеканалі “Інтер” від 27 березня 2013 року.
4. Сюжет на телеканалі “АТВ” від 16 квітня 2013 року.
5. Стаття у газеті “ЮГ”, номер №28(16049) від 25 квітня 2013 року.
Справа Лілії Павлової – визнання особистої квартири чоловіка спільним майном та її розділ
За рекомендацією співробітника по роботі, у лютому 2012 року до нашого Центру звернулася Лілія.
На консультації Лілія розповіла, що колишній чоловік хоче вигнати її з квартири, де вони проживали останні 5 років. Вона розуміла, що квартира дісталася дружині у спадок і за загальним правилом Сімейного кодексу України Лілія претендувати на цю квартиру не може.
У ході консультації адвокат з’ясував, що спільними зусиллями подружжя за рахунок їх особистих заощаджень у середині 2011 року в спірній квартирі було зроблено дорогий ремонт.
Переговори з колишнім чоловіком Лілії не привели до консенсусу, відповідач був упевнений, що квартира та весь її вміст – його особиста власність.
Використовуючи ці факти, адвокат Центру зумів домогтися винесення судового рішення щодо поділу квартири між подружжям у рівних частках.
Судове рішення, ухвалене суддею Приморського районного суду м. Одеси, було залишено чинним ухвалою судової колегії апеляційного суду Одеської області.
Незабаром Лілія зареєструвала своє право власності і стала повноцінним власником половини квартири, на яку мала право.
Справа Валентини Долгової – поділ спільно нажитого майна подружжя
У провадженні Одеського центру сімейного права була справа про розірвання шлюбу за позовом Валентини до її чоловіка Павла.
У процесі оформлення розірвання шлюбу наша клієнтка вирішила розділити в судовому порядку та майно, нажите подружжям під час барку.
У добровільному порядку домовитися про це було неможливо. До складу такого майна входили: будинок з ділянкою землі, розташовані в Приморському районі м. Одеси, три однокімнатні квартири в Одесі, два рівноцінні автомобілі, частка у статутному капіталі приватного підприємства та велика грошова сума, що зберігається на депозиті комерційного банку
Враховуючи той факт, що спільна дитина колишнього подружжя залишилася з матір’ю, ми вимагали визнати за нашою клієнткою право власності на 2/3 частки спільно нажитого майна подружжя.
Незабаром після завершення попередніх слухань у справі адвокат відповідача запропонував підписати мирову угоду, яка абсолютно не влаштовувала нашу сторону. За варіантом відповідача та його адвокатів, майно ділилося несправедливо, не враховувалися інтереси дитини та інші нюанси.
Доопрацювавши мирову угоду відповідача, ми отримали варіант, який задовольняє нашу клієнтку. На наступній зустрічі з відповідачем, мирова угода була обговорена та підписана, а незабаром і затверджена судом.
Таким чином, у найкоротші терміни, ми розірвали шлюб і зробили поділ майна таким чином, що інтереси нашої клієнтки та її дитини залишилися захищеними.
Валентині у приватну власність ми вивели приватний будинок із земельною ділянкою, одну квартиру, один автомобіль, та 100% грошової суми.
Справа Миколи Цвейгерт – розірвання шлюбу
Микола Цвейгерт у 2005 році в одному з органів реєстрації актів громадянського стану міста Києва уклав шлюб із громадянкою держави, розташованої в Центральній Азії. Проживши кілька місяців у Києві, вони переїхали на Батьківщину дружини. Згодом життєві обставини склалися так, що молодятам довелося розлучитися. Наш Клієнт повернувся до Києва, потім придбав бізнес в Одесі та перебрався сюди. Таким чином, контакт із колишньою коханою було втрачено, а формальний шлюб так і не був розірваний.
В Одесі Микола познайомився із Тетяною, з якою планував укласти шлюб. Але зробити це було неможливо, оскільки Микола формально перебував у іншому шлюбі з іноземкою.
Поводитися з позовною заявою до держави Центральної Азії нашому Клієнту було не зручно, процедура розірвання шлюбу там істотно складніша і дорожча ніж в Україні, до того ж рішення про розірвання шлюбу винесене в тій державі не було б визнано в Україні, оскільки між нашими державами не укладено. відповідної міжнародної угоди щодо визнання рішень компетентних органів.
Фахівцями нашого Центру було розроблено схему, яка дозволяє зробити розірвання шлюбу в Одесі. У ході судового розгляду ця схема виявилася дієвою і ми отримали позитивне рішення.
Незабаром Микола та Тетяна зареєстрували шлюб на абсолютно законних підставах.
Справа Ольги Криниченка – виселення з квартири співмешканця
У квітні 2010 року до адвоката Одеського Центру Сімейного Права звернулася сестра нашої постійної Клієнтки – Ольга Криниченка.
Ольга пояснила, що хоче зняти із реєстрації (виписати) свого колишнього співмешканця.
Клієнтка пояснила мотиви свого рішення наступним чином: будучи зареєстрованою за адресою нашої Клієнтки, її колишній громадянський чоловік активно брав кредити у банках та інших фінансових установах, позичав гроші у своїх знайомих. Така життєва позиція співмешканця Ольгу не влаштувала і вони розлучилися після чого співмешканець з’їхав із житлоплощі нашої Клієнтки.
Коли настав час повертати борги, колишній співмешканець буквально зник і всі його кредитори почали наполегливо домагатися зустрічі з ним. На слова Ольги про те, що боржник тут більше не проживає, вони не реагували і періодично відвідували Ольгу, дорікаючи їй, що вона ховає боржника, тим самим, завдаючи їй та її родині безліч незручностей. Невдовзі на адресу реєстрації почали приїжджати державні виконавці, співробітники органів внутрішніх справ, колектори.
Протягом двох місяців відповідач було знято з реєстрації за колишнім місцем проживання згідно з рішенням Суворівського районного суду м. Одеси.
Справа Ніни Маур – розірвання шлюбу та стягнення аліментів
Наша Клієнтка, Ніно, звернулася до нас із наступною проблемою. У 2006 році вона одружилася з громадянином Новіковим. За час шлюбу з’ясувалося, що подружжя не зійшлося характерами, а подальше спільне життя стало неможливим. Ніна вирішила подати на розлучення для чого і звернулася до нас по допомогу.
Обговоривши з чоловіком питання розірвання шлюбу, Ніна отримала відсіч – чоловік відмовив нашій клієнтці у розлученні та почав загрожувати їй фізичною розправою. Ситуація ускладнювалась тим, що батьки виховували чотирирічного сина.
Враховуючи те, що сторонам мирно досягти угоди було неможливо, ми були змушені звернутися з документами до суду. Адвокат нашого Центру, який займався цією справою, окрім юридичної роботи зробив велику психологічну роботу, провівши роз’яснювальну бесіду з колишнім чоловіком клієнтки.
Після розірвання шлюбу адвокат склав і запропонував сторонам підписати договір про спільне виховання та утримання дитини. Цей договір уррегулював режим спілкування батька та сина. Крім цього, згідно з умовами договору, батько щомісяця перераховує на банківський рахунок матері дитини гідну суму аліментів.
Справа Іванни Лебедєвої – поділ спільного майна подружжя
На початку 2011 року на консультацію записалася Іванна Лебедєва. Клієнтка пояснила, що зі своїм чоловіком вона була одружена майже 30 років, за цей час вони звели великий будинок в елітному районі міста Одеси, придбали 4-кімнатну квартиру в Ялті, а також два автомобілі, які перебувають у розпорядженні чоловіка.
Було ухвалено рішення звертатися до суду для поділу майна. Ситуація ускладнювалася тим, що чоловік нашої Клієнтки проживав і був зареєстрований у Ялті. Фахівці нашого Центру змогли домогтися відкриття провадження у районному суді Одеси.
У процесі виробництва чоловік пішов на хитрість, намагаючись зробити відчуження автомобіля. Нами було доведено, що відчуження зроблено незаконно та без згоди дружини.
Експертом було встановлено, що будинок та квартира мають практично однакову вартість.
Через три місяці суддею було винесено рішення, згідно з яким нашій Клієнтці у власність було виведено будинок в Одесі та автомобіль, який був у розпорядженні її колишнього чоловіка.
Таким чином, юристам нашого Центру вдалося оперативно припинити незаконні дії відповідача та справедливо розділити майно подружжя.
Справа Роберта Шиліна – розірвання шлюбу та поділ майна
Наш клієнт, Роберт Шилін, звернувся до Центру з проханням супроводити процедуру розірвання шлюбу без його участі, оскільки стосунки з дружиною залишали бажати кращого, і їхня зустріч у залі суду була небажаною.
Після отримання рішення про розірвання шлюбу, колишньою дружиною нашого клієнта було подано дві позовні заяви: про поділ майна, набутого в період шлюбу та про стягнення аліментів на дитину.
Позов про стягнення аліментів Роберт визнав у повному обсязі за власною ініціативою. Позов про розподіл майна їм визнано не було.
Так, колишня дружина та її адвокат планували поділити квартиру та автомобіль, які перебувають у власності чоловіка. В ході судового процесу адвокатом нашого Центру було доведено, що автомобіль був придбаний клієнтом за особисті кошти, зароблені до шлюбу, а квартира дісталася у спадок від бабусі.
Адвокатом Одеського центру сімейного права було доведено, що вказане майно належить клієнту на праві особистої приватної власності і не може вважатися об’єктом, що підлягає поділу між колишнім подружжям. Таким чином, неспроможність позову та позиції позивачки була очевидна.
Станом на сьогодні, клієнт надає матеріальну допомогу колишній дружині та спільній дитині, зробив внесок у придбання ними житла.